Публікації

Вдома не має бути страшно

Вдома не має бути страшно

Рік тому, змінившись з наряду, я написав у фейсбук, що якби знаходився не в АТО, неодмінно прийшов би на Марш рівності.

Рік минув, і я йду. 

Чому гетеросексуальний хлопець вперше після демобілізації вдягне форму та стане поряд з геями та лесбійками?
Часто лунають заяви, мовляв, поки хлопці на Сході боронять країну, "збоченці" тут на гей-парадах бавляться. Люди, це типова підміна понять! Боронять країну і хлопці, і дівчата - це раз. В тому числі, геї та лесбійки - це два. Цей марш - не гей-парад і не забавка. Він покликаний нагадати, що права - рівні для всіх громадян. І це три.
Я згадую минулорічний марш, і не розумію, чому одні люди викликають в інших бажання прийти та розігнати їх, пригнічити й побити. Не терористи, не злодії, не корупціонери, не озброєні сепаратисти. Просто - інакші. 

Насправді захисників Вітчизни турбує розбрат та агресія всередині країни, яка піддається агресії зовнішній. Їх (окей, мене) цікавлять такі питання:
Чому такі хоробрі, відчайдушні чоловіки нападають на людей, що не становлять для них жодної загрози?
Чому, натомість, звичайні цивільні люди, що ніколи не могли похвалитися особливою хоробрістю, йдуть із власної волі до війська?
Чи нормально, що людина, ризикуючи життям, захищає безпеку суспільства, згодом вертається та відчуває себе в небезпеці всередині цього суспільства?
Я думаю - ні. Страшно під обстрілами. Вдома не має бути страшно.