Публікації

Як стимулювати бізнес до соціальної відповідальності 

Як стимулювати бізнес до соціальної відповідальності 

Соціальну відповідальність бізнесу часто асоціюють з такими поняттями як екологічність, прозорість, взаємодія та досягнення. 
Екологічність означає захист навколишнього середовища, використання ресурсозберігаючих технологій, перехід на відновлювані джерела енергії, коректну взаємодію з іншими людьми та системами та ін. 
Прозорість передбачає публікацію вичерпної достовірної інформації про склад продукції та процес виробництва, доброчесне інформування споживачів та споживачок та партнерів про всі аспекти діяльності підприємства, що можуть мати вплив на їх здоров’я та добробут у коротко- та довгостроковій перспективі.
Взаємодія відображає залученість до процесу ухвалення рішень на підприємстві різних стейкхолдерів, обрання стратегії розвитку компанії з урахуванням їх інтересів та потреб.
Досягнення високих фінансових результатів підтримує розвиток соціальної відповідальності бізнесу і є основою для реалізації підприємством соціальних ініціатив.
Є два основоположних підходи до розуміння соціальної відповідальності бізнесу. Перший був задекларований Мілтоном Фрідманом, який стверджував, що «існує одна і тільки одна соціальна відповідальність бізнесу: використання своїх ресурсів та енергії в діях, що ведуть до збільшення прибутку, поки це здійснюється в межах правил гри». На противагу класику економічного лібералізму, Говард Боуен наполягав, що «соціальна відповідальність полягає у реалізації такої політики, ухваленні таких рішень або дотриманні такої лінії поведінки, які були б бажані з позицій цілей і цінностей суспільства». Власне, основна дискусія і дотепер точиться навколо основної мети підприємницької діяльності: це отримання високого прибутку бізнесу чи забезпечення сталого розвитку суспільства?

У більш широкій перспективі соціальна відповідальність бізнесу може набувати форми:

  1. добровільних зобов’язань компаній,
  2. способу управління підприємством,
  3. відповідальності за вплив,
  4. об’єкту державної політики.

У першому випадку компанія за власним бажанням відмовляється від стратегії максимізації прибутку для вирішення суспільно важливих проблем. У цьому випадку держава не втручається у сферу соціальної відповідальності, а компанія спирається у своїй діяльності на систему моральних норм.

У другому випадку відповідальність є проявом  ефективного управління бізнес-процесами з урахуванням потреб головних стейкхолдерів компанії для вирішення найгостріших соціальних проблем. Тобто, підвищує соціальну відповідальність, бо це сприяє зростанню конкурентоспроможності та іміджу.

Відповідальність за вплив – це фокусування компанії на досягненні цілей сталого розвитку, більш конкретно – підприємство опікується захистом навколишнього середовища, робить внесок у підвищення добробуту населення та ін. Основою реалізації соціальної відповідальності є цінності та місія компанії. 

Четвертий підхід передбачає, що соціальна відповідальність бізнесу стає сферою державного регулювання і підпадає під дію численних нормативних документів, за дотриманням яких слідкують уповноважені органи. Отже, соціальна відповідальність є вимогою суспільства, яке контролює підприємства через інститут держави.

Соціальна відповідальність українських компаній є переважно продовженням високої відповідальності їх власниць/власників або їх же бажання наслідувати кращі зарубіжні практики ведення підприємницької діяльності з метою підвищення іміджу і прибутку компанії. В останні роки з’являється все більше власників/власниць і менеджерів/менеджерок, які прагнуть здійснити вплив на життя людей – на рівні громади, регіону, держави – через реалізацію соціальної місії. Саме вони стають новим поколінням підприємців та підприємиць, які здатні змінити майбутнє.

Якщо в центрі традиційної бізнес-моделі знаходиться комплекс 7Р (рис.1), то модель соціальної відповідальності бізнесу сфокусована на сталому розвитку (рис. 2).

Рис. 1. Комплекс маркетингу 7Р


Соціальна відповідальність бізнесу має 6 напрямів реалізації:
дотримання вимог законодавства,
забезпечення високої якості і безпеки продукції,
забезпечення гідних і безпечних умов праці,
інформаційна відкритість і добросовісне рекламування товарів,
екологічна відповідальність,
реалізація соціальних ініціатив.

Рис. 2 – Модель соціальної відповідальності

Як активістки та активісти можуть впливати на підприємства та їх соціальну відповідальність? 

В рамках дискусії під час Х Національної конференції ЛГБТ+руху та ЧСЧ-сервісу учасниці та учасники панельної дискусії обговорили кілька інструментів:

  • давати зворотній зв’язок 
  • проводити конкурси та складати рейтинги
  • показувати особистий приклад 
  • пропонувати компаніям форми взаємодії
  • ініціювати зміни в компаніях зсередини
  • гуртуватись для підсилення впливовості групи

Зворотній зв'язок від споживачок та споживачів є вагомим інструментом впливу на компанію, якщо, звісно, вона здатна дослухатись до голосу своєї цільової аудиторії та розвиватись. Гарячі лінії, книги скарг та пропозицій, контактні форми на сайтах, персональні розмови із персоналом – це канали комунікації, якими можна передати звістку про те, що ви не задоволені якістю продукції, рівнем обслуговування чи бажаєте отримати додаткові послуги. Замовчування є згодою залишити «все як є», так ми передаємо відповідальність за наш добробут іншим.

Рейтингування в Україні – дискредитована практика, однак можливо саме час започаткувати прозорі конкурси та рейтинги з відзначення вітчизняних підприємств з найвищим рівнем соціальної відповідальності.  Наприклад, в рамках КиївПрайд2017 було запропоновано відзнаку “lgbt+ friendly” для крамниць, ресторанів та кав’ярень Києва та створено карту таких місць. Уже кілька років поспіль ВБО «Точка опори» вимірює Індекс корпоративної рівності і надає рекомендації різним компаніям щодо підвищення їхньої інклюзивності. Іще одним прикладом рейтингування може стати започаткований Коаліцією з протидії дискримінації конкурс «Дискримінатор року», в якому обираються приклади образливої поведінки бізнесу щодо різних категорій суспільства.

У нас є безліч можливостей проявити власну соціально відповідальну поведінку: відповідальне споживання (термочашка замість десятків пластикових та паперових стаканчиків), відмова від купівлі продукції безвідповідальних виробників, коректна комунікація із середовищем, вживання фемінітивів у звереннях до персоналу, організація гендерно-чуйних або гендерно-нейтральних просторів, врахування потреб різних людей, які можуть відрізнятися від «середньостатистичних» і, в решті решт, старт власного соціально відповідального підприємництва. 

Активісти та активістки вимагають підвищення соціальної відповідальності компаній, бізнес посилається на некомпетентність громадських діячів, нездатність довести розпочате до кінця. Рецепт – пропонувати бізнесу проекти, які враховують його інтереси та потреби, стимулювати проведення спільних акцій, створювати простори,  в яких місцева громада, бізнес і громадські організації можуть визначити і досягти спільних цілей.

Соціальна відповідальність бізнесу – це про постійний діалог між різними стейкхолдерами (споживачами/споживачками, місцевою громадою, персоналом, акціонерами/ акціонерками, інвесторами/інвесторками, бізнес-партнерами/-партнерками, владою, громадськими організаціями) щодо задоволення їхніх потреб і досягнення коротко- і довгострокових цілей. Це системна робота і взаємний вплив, тому найбільш важливе – знайти можливість для розмови і запитати: як ми можемо допомогти один одному стати кращими? І розпочати цей шлях хоча б і маленькими кроками.

Дарія Нагаївська, дослідниця соціальної відповідальності бізнесу, членкиня команди проекту HORIZON 2020 Equal-ICT (Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця)